Словник української мови (1927)/блеснути
◀ блескотіти | Словник української мови Б блеснути |
блехувати ▶ |
|
Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. {{{2}}} Блисну́ти. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.
◀ блескотіти | Словник української мови Борис Грінченко Б блеснути |
блехувати ▶ |
|
Словник української мови — Б
блеснути
Борис Грінченко
1927
Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. {{{2}}} Блисну́ти. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.