Словник української мови (1927)/блам
◀ блакить | Словник української мови Б блам |
бламанка ▶ |
|
Блам, му, м. Мех. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. См. Шлям.