Словник української мови (1927)/блаженний
| ◀ благущий | Словник української мови Б блаженний |
блаженство ▶ |
|
Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.
| ◀ благущий | Словник української мови Борис Грінченко Б блаженний |
блаженство ▶ |
|
Словник української мови — Б
блаженний
Борис Грінченко
1927
Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.