Словник української мови (1927)/благословенний
| ◀ благородність | Словник української мови Б благословенний |
благословення ▶ |
|
Благослове́нний, а, е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Курка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.