Словник української мови (1927)/благовіст
| ◀ благовісник | Словник української мови Б благовіст |
благовістити ▶ |
|
Бла́говіст, ту, м. Благовест. Левиц. I. 378.
| ◀ благовісник | Словник української мови Борис Грінченко Б благовіст |
благовістити ▶ |
|
Словник української мови — Б
благовіст
Борис Грінченко
1927
Бла́говіст, ту, м. Благовест. Левиц. I. 378.