Словник української мови (1927)/блавучити
◀ блаватус | Словник української мови Б блавучити |
благаний ▶ |
|
Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидеть праздно, лениться. Желех.
◀ блаватус | Словник української мови Борис Грінченко Б блавучити |
благаний ▶ |
|
Словник української мови — Б
блавучити
Борис Грінченко
1927
Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидеть праздно, лениться. Желех.