Словник української мови (1927)/бинькати

by Борис Грінченко

◀ бинька

Словник української мови Борис Грінченко Б бинькати

биньо ▶

Київ: Горно, 1927

Би́нькати, каю, єш, гл. = Бинча́ти = Бзича́ти. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.