Словник української мови (1927)/бидло
| ◀ бидлина | Словник української мови Б бидло |
бидля ▶ |
|
Би́дло, ла, с. 1) Рогатый скот. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. II. 232. 2) Бранное: скот, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. Бидлюга́, бидлю́ка, бидля́ка, бидля́тина.