Словник української мови (1927)/бздіти

by Борис Грінченко

◀ бздини

Словник української мови Борис Грінченко Б бздіти

бздо ▶

Київ: Горно, 1927

Бзді́ти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, ну́, не́ш, гл. Бздеть, испускать, испустить ветры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.