Словник української мови (1927)/бздун
| ◀ бздо | Словник української мови Б бздун |
бздюха ▶ |
|
Бздун, на́, м. Часто испускающий ветры (см. Бздо); говорят преимущественно о стариках. Старий бздун. Ув. Бздуня́ка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можна. Кременч. у.