Словник української мови (1927)/бесурів
| ◀ бесур | Словник української мови Б бесурів |
бесурман ▶ |
|
Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурма́нський. 2) Вражий, чортов. Бесурів син.
| ◀ бесур | Словник української мови Борис Грінченко Б бесурів |
бесурман ▶ |
|
Словник української мови — Б
бесурів
Борис Грінченко
1927
Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурма́нський. 2) Вражий, чортов. Бесурів син.