Словник української мови (1927)/беседувати
◀ беседонька | Словник української мови Б беседувати |
бесермен ▶ |
|
Бесе́дувати, дую, єш, гл. Беседовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. I. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.