Словник української мови (1927)/беркий

by Борис Грінченко

◀ берізонька

Словник української мови Борис Грінченко Б беркий

беркиць! ▶

Київ: Горно, 1927

Берки́й, а́, е́. 1) Липкий, клейкий. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до робо́ти. С энергией работающий, ретивый, рьяный в работе. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384. *3) Впитывающий в себя. Сл. Дубр.