Словник української мови (1927)/березовий
| ◀ березняк | Словник української мови Б березовий |
березозіл ▶ |
|
Бере́зовий, а, е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. I. 98. 2) Как эпитет при некоторых сущ. означает: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. Уже́ не їсть бере́зової ка́ші. Уже вышел из школьных лет. Фр. Пр. 26.