Словник української мови (1927)/березина
| ◀ березень | Словник української мови Б березина |
березівка ▶ |
|
Бере́зина, ни, ж. 1) Березовое дерево. Грин. III. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. 2) Березовая ветка, розга. У три березини потягали. Нп. 3) Березовый лес. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. I. 201. Ум. Берези́нка.