Словник української мови (1927)/бережина

by Борис Грінченко

◀ береженько

Словник української мови Борис Грінченко Б бережина

бережистий ▶

Київ: Горно, 1927

Бережи́на, ни, ж. Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92.

Бережина́, ни́, ж. Береговая трава, береговое сено. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.