Словник української мови (1927)/бенькетний
| ◀ бенькетарь | Словник української мови Б бенькетний |
бенькетування ▶ |
|
Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящийся к пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103. *'Бенке́тна за́ля. Зал для пиршеств. В бенкетну залю саме увійшло 12 хлопців. Лепкий.