Словник української мови (1927)/бемкати

by Борис Грінченко

◀ бембух

Словник української мови Борис Грінченко Б бемкати

бемул ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́мкати, каю, єш, гл. 1) = Ба́мкати. 2) Метаться в разные стороны. Вх. Зн. 2.