Словник української мови (1927)/белькотіти
◀ белькотіння | Словник української мови Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькота́ти. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.
◀ белькотіння | Словник української мови Борис Грінченко Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Словник української мови — Б
белькотіти
Борис Грінченко
1927
Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькота́ти. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.