Словник української мови (1927)/бекеша
◀ бекет | Словник української мови Б бекеша |
бекешка ▶ |
|
Беке́ша, ші, ж. Род верхней одежды: крытая сукном овчинная шуба с талией. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. I. 209. Ходив… у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. Беке́шка, беке́шечка.