Словник української мови (1927)/безхлібний
| ◀ безхитрий | Словник української мови Б безхлібний |
безхліб'я ▶ |
|
Безхлі́бний, а, е. Бесхлебный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.