Словник української мови (1927)/безугавний
| ◀ безувірський | Словник української мови Б безугавний |
безугавно ▶ |
|
Безуга́вний, а, е. Безостановочный, неугомонный.
| ◀ безувірський | Словник української мови Борис Грінченко Б безугавний |
безугавно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безугавний
Борис Грінченко
1927
Безуга́вний, а, е. Безостановочный, неугомонный.