Словник української мови (1927)/безувірка
◀ безувірів | Словник української мови Б безувірка |
безувірний ▶ |
|
Безуві́рка, ки, ж. 1) Неверная, басурманка. 2) Злая, бессердечная женщина. См. Бузуві́рка.
◀ безувірів | Словник української мови Борис Грінченко Б безувірка |
безувірний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безувірка
Борис Грінченко
1927
Безуві́рка, ки, ж. 1) Неверная, басурманка. 2) Злая, бессердечная женщина. См. Бузуві́рка.