Словник української мови (1927)/безтямний
◀ безтямкий | Словник української мови Б безтямний |
безтямність ▶ |
|
Безтя́мний, а, е. 1) Бессмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
◀ безтямкий | Словник української мови Борис Грінченко Б безтямний |
безтямність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безтямний
Борис Грінченко
1927
Безтя́мний, а, е. 1) Бессмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.