Словник української мови (1927)/безсуперечно
◀ безсуперечний | Словник української мови Б безсуперечно |
безсчастя ▶ |
|
Безсупере́чно, нар. Бесспорно.
◀ безсуперечний | Словник української мови Борис Грінченко Б безсуперечно |
безсчастя ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсуперечно
Борис Грінченко
1927
Безсупере́чно, нар. Бесспорно.