Словник української мови (1927)/безсумнівний
◀ безсумний | Словник української мови Б безсумнівний |
безсумнівно ▶ |
|
*Безсумні́вний, а, е. Несомненный. Сл. Нік.
◀ безсумний | Словник української мови Борис Грінченко Б безсумнівний |
безсумнівно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсумнівний
Борис Грінченко
1927
*Безсумні́вний, а, е. Несомненный. Сл. Нік.