Словник української мови (1927)/безсумлінник
| ◀ безсумлінний | Словник української мови Б безсумлінник |
безсумлінність ▶ |
|
Безсумлі́нник, ка, м. Бессовестный человек. НВолын. у.
| ◀ безсумлінний | Словник української мови Борис Грінченко Б безсумлінник |
безсумлінність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсумлінник
Борис Грінченко
1927
Безсумлі́нник, ка, м. Бессовестный человек. НВолын. у.