Словник української мови (1927)/безстидник
◀ безстидний | Словник української мови Б безстидник |
безстидниця ▶ |
|
Безсти́дник, ка, м. Бесстыдник.
◀ безстидний | Словник української мови Борис Грінченко Б безстидник |
безстидниця ▶ |
|
Словник української мови — Б
безстидник
Борис Грінченко
1927
Безсти́дник, ка, м. Бесстыдник.