Словник української мови (1927)/безстатечно
| ◀ безстатечний | Словник української мови Б безстатечно |
безстидний ▶ |
|
Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
| ◀ безстатечний | Словник української мови Борис Грінченко Б безстатечно |
безстидний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безстатечно
Борис Грінченко
1927
Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.