Словник української мови (1927)/безсоромітно
◀ безсоромітний | Словник української мови Б безсоромітно |
безсоромний ▶ |
|
Безсоромі́тно, нар. Бесстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.
◀ безсоромітний | Словник української мови Борис Грінченко Б безсоромітно |
безсоромний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсоромітно
Борис Грінченко
1927
Безсоромі́тно, нар. Бесстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.