Словник української мови (1927)/безпритомний
◀ безприпорий | Словник української мови Б безпритомний |
безпритульний ▶ |
|
Безприто́мний, а, е. Бесчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав… Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).