Словник української мови (1927)/безперечний
| ◀ безпереч | Словник української мови Б безперечний |
безперечність ▶ |
|
Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.
| ◀ безпереч | Словник української мови Борис Грінченко Б безперечний |
безперечність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безперечний
Борис Грінченко
1927
Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.