Словник української мови (1927)/безперестанно
| ◀ безперестанку | Словник української мови Б безперестанно |
безперестану ▶ |
|
Безпере́ста́нку, безпере́ста́нно, безпере́ста́ну, безпере́ста́нці и безпере́стань, нар. Непрерывно, беспрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. I. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанці. Нп. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.