Словник української мови (1927)/безпарий
◀ безпам'ятько | Словник української мови Б безпарий |
безпартійний ▶ |
|
Безпа́рий, а, е. 1) Не имеющий пары, беспарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
◀ безпам'ятько | Словник української мови Борис Грінченко Б безпарий |
безпартійний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпарий
Борис Грінченко
1927
Безпа́рий, а, е. 1) Не имеющий пары, беспарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.