Словник української мови (1927)/безодмовність
◀ безодмовний | Словник української мови Б безодмовність |
безодній ▶ |
|
Безодмо́вність, ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. III. 80.