Словник української мови (1927)/безмірно
| ◀ безмірний | Словник української мови Б безмірно |
безмір'я ▶ |
|
Безмі́рно, нар. Безмерно, неизмеримо, беспредельно.
| ◀ безмірний | Словник української мови Борис Грінченко Б безмірно |
безмір'я ▶ |
|
Словник української мови — Б
безмірно
Борис Грінченко
1927
Безмі́рно, нар. Безмерно, неизмеримо, беспредельно.