Словник української мови (1927)/безмежний
| ◀ безматок | Словник української мови Б безмежний |
безмежність ▶ |
|
Безме́жний, а, е. Безграничный, беспредельный. Желех.
| ◀ безматок | Словник української мови Борис Грінченко Б безмежний |
безмежність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безмежний
Борис Грінченко
1927
Безме́жний, а, е. Безграничный, беспредельный. Желех.