Словник української мови (1927)/безліч
◀ безлітній | Словник української мови Б безліч |
безлічно ▶ |
|
I. Бе́зліч, нар. Множество, без счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
II. Бе́зліч, чі, ж. Множество, бесчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. I. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.