Словник української мови (1927)/безлюдувати
| ◀ безлюдно | Словник української мови Б безлюдувати |
безлюдько ▶ |
|
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюдным. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
| ◀ безлюдно | Словник української мови Борис Грінченко Б безлюдувати |
безлюдько ▶ |
|
Словник української мови — Б
безлюдувати
Борис Грінченко
1927
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюдным. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.