Словник української мови (1927)/безлюдник
◀ безлюдний | Словник української мови Б безлюдник |
безлюдніти ▶ |
|
Безлю́дник, ка, м. Отшельник. К. МХ. 17.
◀ безлюдний | Словник української мови Борис Грінченко Б безлюдник |
безлюдніти ▶ |
|
Словник української мови — Б
безлюдник
Борис Грінченко
1927
Безлю́дник, ка, м. Отшельник. К. МХ. 17.