Словник української мови (1927)/безконечниця
| ◀ безконечник | Словник української мови Б безконечниця |
безконешний ▶ |
|
Безконе́чниця и безконе́шниця, ці, ж. 1) = Безконе́чник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.
| ◀ безконечник | Словник української мови Борис Грінченко Б безконечниця |
безконешний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безконечниця
Борис Грінченко
1927
Безконе́чниця и безконе́шниця, ці, ж. 1) = Безконе́чник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.