Словник української мови (1927)/безконечний
| ◀ безконечне | Словник української мови Б безконечний |
безконечник ▶ |
|
Безконе́чний и безконе́шний, а, е. Бесконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконе́шна пи́санка = Безконе́чник 2. Сим. 233.