Словник української мови (1927)/безкарно
| ◀ безкарність | Словник української мови Б безкарно |
безквітковий ▶ |
|
Безка́рно, нар. Безнаказанно.
| ◀ безкарність | Словник української мови Борис Грінченко Б безкарно |
безквітковий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безкарно
Борис Грінченко
1927
Безка́рно, нар. Безнаказанно.