Словник української мови (1927)/безживний
◀ безжалісний | Словник української мови Б безживний |
безживність ▶ |
|
Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
◀ безжалісний | Словник української мови Борис Грінченко Б безживний |
безживність ▶ |
|
Словник української мови — Б
безживний
Борис Грінченко
1927
Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.