Словник української мови (1927)/бездітник
| ◀ бездітний | Словник української мови Б бездітник |
бездітниця ▶ |
|
Безді́тник, ка, м. Бездетный человек. Вх. Зн. 2.
| ◀ бездітний | Словник української мови Борис Грінченко Б бездітник |
бездітниця ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездітник
Борис Грінченко
1927
Безді́тник, ка, м. Бездетный человек. Вх. Зн. 2.