Словник української мови (1927)/безглуздо
| ◀ безглуздіти | Словник української мови Б безглуздо |
безглуздя ▶ |
|
*Безглу́здо, нар. Глупо, бестолково, бессмысленно. Виннич.
| ◀ безглуздіти | Словник української мови Борис Грінченко Б безглуздо |
безглуздя ▶ |
|
Словник української мови — Б
безглуздо
Борис Грінченко
1927
*Безглу́здо, нар. Глупо, бестолково, бессмысленно. Виннич.