Словник української мови (1927)/безвілля
| ◀ безвікий | Словник української мови Б безвілля |
безвільний ▶ |
|
Безві́лля, ля, с. Угнетение, неимение свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
| ◀ безвікий | Словник української мови Борис Грінченко Б безвілля |
безвільний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвілля
Борис Грінченко
1927
Безві́лля, ля, с. Угнетение, неимение свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.