Словник української мови (1927)/безвіддя
◀ безвиходно | Словник української мови Б безвіддя |
безвідний ▶ |
|
Безві́ддя, дя, с. Безводие, недостаток воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. I. 118.