Словник української мови (1927)/безбідний
◀ безбитниця | Словник української мови Б безбідний |
безбідно ▶ |
|
Безбі́дний, а, е. Безбедный.
◀ безбитниця | Словник української мови Борис Грінченко Б безбідний |
безбідно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безбідний
Борис Грінченко
1927
Безбі́дний, а, е. Безбедный.