Словник української мови (1927)/безбожний

by Борис Грінченко

◀ безбільний

Словник української мови Борис Грінченко Б безбожний

безбожник ▶

Київ: Горно, 1927

Безбо́жний, а, е. Безбожный, жестокий, злой, не боящийся бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. III. 342.